полузати
ПОЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Злузати все або багато чого-небудь.
Коли я кинувся сіять, аж у нас і гречки нема, баба по празниках замість насіння полузала (Україна.., І, 1960, 311).
2. Лузати якийсь час.
Під тином, на дубочках, де сходиться молодь язиком поплескати, насіння полузати, там можна і в хихоньки-хахоньки погратися (Грим., Незакінч. роман, 1962, 12);
Чи не думає ця баба, що вони до неї на посиденьки прийшли, насіння полузати? (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 158).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полузати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Злузати все чи багато чого-небудь. 2》 Лузати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полузати — полуза́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- полузати — ПОЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Злузати все або багато чого-небудь. Коли я кинувся сіять, аж у нас і гречки нема, баба по празниках замість насіння полузала (з переказу). 2. Лузати якийсь час. Словник української мови у 20 томах
- полузати — Полузати, -заю, -єш гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки). Словник української мови Грінченка