полукіпок

ПОЛУ́КІПОК, пка, ч. 30 снопів скошеного або зжатого хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху.

Привиділась Хариті вижата нива, а на ній стоять полукіпки і блищать проти сонця, як золоті (Коцюб., І, 1955, 15);

Вдалині рясніли.. Полукіпки важучої пшениці (Рильський, III, 1961, 105);

Колись.. жнива тривали ціле літо. Зжатий чи скошений хліб здебільшого в’язали в снопи, складали у п’ятки (5 снопів), полукіпки (30 снопів) та копи (60 снопів) (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 40);

*Образно. Чоловік.. скидає шапку, і огнистий полукіпок вогкого волосся сиплеться йому на очі й потилицю (Стельмах, І, 1962, 453).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

полукіпок — див. багато Словник синонімів Вусика
полукіпок — -пка, ч. 30 снопів скошеного або зжатого хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху. Великий тлумачний словник сучасної мови
полукіпок — полу́кіпок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
полукіпок — ПОЛУ́КІПОК, пка, ч. 30 снопів скошеного або зжатого хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху. Привиділась Хариті вижата нива, а на ній стоять полукіпки і блищать проти сонця, як золоті (М. Коцюбинський); Вдалині рясніли .. Словник української мови у 20 томах
полукіпок — Полу́кіпок, -пка; -кіпки, -пків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
полукіпок — Полукіпок, -пка м. Копна въ тридцать сноповъ. По обидва боки дороги стояло так багато полукіпків, що як глянути, то й поля було не видко. Левиц. Пов. 114. Словник української мови Грінченка