1. Словник української мови у 20 томах

полузати

ПОЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. Злузати все або багато чого-небудь.

Коли я кинувся сіять, аж у нас і гречки нема, баба по празниках замість насіння полузала (з переказу).

2. Лузати якийсь час.

Під тином, на дубочках, де сходиться молодь язиком поплескати, насіння полузати, там можна і в хихоньки-хахоньки погратися (Я. Гримайло);

Чи не думає ця баба, що вони до неї на посиденьки прийшли, насіння полузати? (Д. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полузати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Злузати все чи багато чого-небудь. 2》 Лузати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полузати — полуза́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. полузати — ПОЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Злузати все або багато чого-небудь. Коли я кинувся сіять, аж у нас і гречки нема, баба по празниках замість насіння полузала (Україна.., І, 1960, 311). 2. Лузати якийсь час. Словник української мови в 11 томах
  4. полузати — Полузати, -заю, -єш гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки). Словник української мови Грінченка