полуночний

ПОЛУ́НО́ЧНИЙ, а, е, рідко. Прикм. до полуні́ч¹.

Ой да світи, місяць.. Ще й полуночная зоря! (Нар. лірика, 1956, 279).

Значення в інших словниках

1. полуночний — полу́но́чний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. полуночний — ПОЛУ́НО́ЧНИЙ, а, е, рідко. Прикм. до полуні́ч¹. Ой да світи, місяць .. Ще й полуночная зоря! (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
3. полуночний — ПІВНІ́ЧНИЙ (який припадає на середину ночі, буває, відбувається опівночі), ОПІВНІ́ЧНИЙ, ПОЛУНО́ЧНИЙ заст. Б'є північная година (С. Руданський); Стоять дехкани на кургані В суворий опівнічний час (Я. Шпорта); Ой да світи, місяць, Ой да світи, ясний, гей, Ще й полуночная зоря! (пісня).  Словник синонімів української мови
4. полуночний — Полуночний, полуношний, -а, -е Полночный. Світовая зоря ясна, полуночна темна. Грин. III. 198. Стала полуночна година наступати, став Алкан баша до галери прибувати. Дума. Полуношна зірка зійшла, а вони ще далеко од села. Кв.  Словник української мови Грінченка