полупанок

ПОЛУ́ПАНОК, нка, ч., розм. Дрібний поміщик.

Жили вони в селі Одраді, де близько й полупанка не було — саме кріпацтво… (Мирний, IV, 1955, 222);

Перед очима ставок унизу, а вгорі над ставком змарнований сад і подвір’я — руйновище старого полупанка Середи (Вас., І, 1959, 268);

Україна страшного минулого, Україна, поневолена своїми й чужими панами та полупанками, зримо постає перед нами із твору [М. Стельмаха «Хліб і сіль»] (Вітч., 12, 1963, 128).

Значення в інших словниках

1. полупанок — див. пан  Словник синонімів Вусика
2. полупанок — -нка, ч., розм. Дрібний поміщик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. полупанок — полу́панок іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
4. полупанок — ПОЛУ́ПАНОК, нка, ч., розм. Дрібний поміщик. Жили вони в селі Одраді, де близько й полупанка не було – саме кріпацтво... (Панас Мирний); Перед очима ставок унизу, а вгорі над ставком змарнований сад і подвір'я – руйновище старого полупанка Середи (С.  Словник української мови у 20 томах
5. полупанок — ПАНО́К (небагатий поміщик), ПОЛУ́ПАНОК розм., ПІ́ДПАНОК заст. Гордий з панами та магнатами, Єремія не гордував з тими панками, що були менші за його і корились йому (І.  Словник синонімів української мови
6. полупанок — Полу́панок, -нка; -нки, -нків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. полупанок — Полупанок, -нка м. То-же, что и панок, мелкій помѣщикъ, также разночинецъ, силящійся жить по барски и пр. Пани й полупанки навчились тратить великі гроші. Кв. Данта старого полупанком нашим, можна здивувать. Шевч. З65.  Словник української мови Грінченка