польотний
ПОЛЬО́ТНИЙ, а, е. Стос. до польоту.
Хореографічна партія Івана [в балеті В. Д. Кирейка «Тіні забутих предків»] зіткана з польотних класичних рухів, пронизаних елементами гуцульського народного танцю (Мист., 4, 1965, 3);
// Признач. для польоту.
До виходу в космос і після виходу члени екіпажу працювали в орбітальних відсіках кораблів без скафандрів, у звичайних польотних костюмах (Веч. Київ, 25.I 1969, 3).
∆ Польо́тна вага́ — вага літака або якогось іншого літального апарата з вантажем перед польотом.
Словник української мови (СУМ-11)