Словник української мови в 11 томах

поліжниця

ПОЛІ́ЖНИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що породі́лля.

Великі страдницькі очі глянули на нього променистим потойбічним поглядом, яким завжди дивляться поліжниці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 373).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. поліжниця — -і, ж., рідко. Те саме, що породілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліжниця — полі́жниця іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  3. поліжниця — ПОЛІ́ЖНИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що породі́лля. Великі страдницькі очі глянули на нього променистим потойбічним поглядом, яким завжди дивляться поліжниці (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
  4. поліжниця — ПОРОДІ́ЛЛЯ (жінка, яка народжує або щойно народила), РОДІ́ЛЛЯ, ПОЛІ́ЖНИЦЯ розм. В хаті Бондаря метушаться Югина і баба-пупорізка, яка саме кладе в постіль породіллі шматок заліза, щоб усяке врочення йшло на залізо, а не на дитину (М.  Словник синонімів української мови
  5. поліжниця — Поліжни́ця, -ці ж. = породілля. Гн. II. 197.  Словник української мови Грінченка