полій
ПОЛІ́Й, ло́ю, ч. Вода, що виступила поверх льоду.
Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду (Сл. Гр.);
Змій дмухонув, і одразу По диявольськім приказу, Як млинець на сковорідці Чи полій по мерзлій річці, Зливсь тічок із чавуну (Манж., Тв., 1955, 176).
Словник української мови (СУМ-11)