поліморфізм

ПОЛІМОРФІ́ЗМ, у, ч.

1. біол. Наявність у межах одного виду тварин чи рослин двох або більше груп особин з особливо відмінними ознаками.

Пшениця відзначається .. поліморфізмом і багатством генетичних форм (Хлібороб Укр., 7, 1969, 26).

2. хім. Властивість деяких речовин кристалізуватися в різних формах або змінювати структуру кристалів при одному й тому самому хімічному складі.

Властивість речовин мати кілька кристалічних станів називається поліморфізмом (Курс фізики, II, 1956, 180);

Деякі метали можуть змінювати свою кристалічну структуру при зміні температури. Це і є поліморфізм, і він, наприклад, притаманний залізу (Веч. Київ, 6.I 1961, 2).

Значення в інших словниках

1. поліморфізм — [пол'імоурф’ізм] -му, м. (на) -м'і  Орфоепічний словник української мови
2. поліморфізм — -у, ч. 1》 біол. Наявність у межах одного виду тварин чи рослин двох або більше груп особин з особливо відмінними ознаками. || У генетиці – прояви індивідуальної, переривчастої мінливості живих організмів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поліморфізм — поліморфі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. поліморфізм — ПОЛІМОРФІ́ЗМ, у, ч. 1. біол. Наявність у межах одного виду тварин чи рослин двох або більше груп особин з особливо відмінними ознаками. Пшениця відзначається .. поліморфізмом і багатством генетичних форм (з наук. літ.). 2. хім.  Словник української мови у 20 томах
5. поліморфізм — поліморфі́зм (від грец. πολύμορφος – різноманітний) 1. Існування в межах одного виду рослин чи тварин двох (диморфізм) або більше груп особин з різко відмінними ознаками. 2. Здатність мінеральних речовин за різних умов кристалізуватися в різних формах, зберігаючи той самий хімічний склад.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. поліморфізм — I диференціація форм особин однієї популяції; обумовлена генетично, гормонально або змінами зовнішнього середовища. II здатність деяких речовин існувати у станах з різною кристалічною структурою (внутрішньою будовою)...  Універсальний словник-енциклопедія