поліморфізм

I

диференціація форм особин однієї популяції; обумовлена генетично, гормонально або змінами зовнішнього середовища.

II

здатність деяких речовин існувати у станах з різною кристалічною структурою (внутрішньою будовою), зовнішньою кристалографічною формою, фізич. і деякими хіміч. властивостями; п. хіміч. елементів називається алотропією.

Значення в інших словниках

1. поліморфізм — [пол'імоурф’ізм] -му, м. (на) -м'і  Орфоепічний словник української мови
2. поліморфізм — -у, ч. 1》 біол. Наявність у межах одного виду тварин чи рослин двох або більше груп особин з особливо відмінними ознаками. || У генетиці – прояви індивідуальної, переривчастої мінливості живих організмів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поліморфізм — поліморфі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. поліморфізм — ПОЛІМОРФІ́ЗМ, у, ч. 1. біол. Наявність у межах одного виду тварин чи рослин двох або більше груп особин з особливо відмінними ознаками. Пшениця відзначається .. поліморфізмом і багатством генетичних форм (з наук. літ.). 2. хім.  Словник української мови у 20 томах
5. поліморфізм — поліморфі́зм (від грец. πολύμορφος – різноманітний) 1. Існування в межах одного виду рослин чи тварин двох (диморфізм) або більше груп особин з різко відмінними ознаками. 2. Здатність мінеральних речовин за різних умов кристалізуватися в різних формах, зберігаючи той самий хімічний склад.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. поліморфізм — ПОЛІМОРФІ́ЗМ, у, ч. 1. біол. Наявність у межах одного виду тварин чи рослин двох або більше груп особин з особливо відмінними ознаками. Пшениця відзначається .. поліморфізмом і багатством генетичних форм (Хлібороб Укр., 7, 1969, 26). 2. хім.  Словник української мови в 11 томах