поліняка

ПОЛІНЯ́КА, и, ж. Збільш. до полі́но.

Вчитель математики Павло Максимович Горовий рубав дрова і на третій поліняці несподівано похитнувся (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 58).

Значення в інших словниках

1. поліняка — -и, ж. Збільш. до поліно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поліняка — поліня́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. поліняка — ПОЛІНЯ́КА, и, ж. Збільш. до полі́но. Вчитель математики Павло Максимович Горовий рубав дрова і на третій поліняці несподівано похитнувся (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
4. поліняка — Поліня́ка, -ки ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс Г. Барв. 98.  Словник української мови Грінченка