поліровка

ПОЛІРО́ВКА, и, ж., розм.

1. Те саме, що полірува́ння.

Йому необхідно.. придбати інструмент, різні лаки для поліровки меблів, дошки (Шиян, Гроза.., 1956, 203).

2. Блискуча, відполірована поверхня чого-небудь.

Вони посідали за невеликий полірований столик, приставлений до письмового стола з такою ж брунатною поліровкою (Руд., Вітер.., 1958, 36).

Значення в інших словниках

1. поліровка — -и, ж. Блискуча, відполірована поверхня чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поліровка — поліро́вка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. поліровка — ПОЛІРО́ВКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що полірува́ння. Йому необхідно .. придбати інструмент, різні лаки для поліровки меблів, дошки (А. Шиян). 2. Блискуча, відполірована поверхня чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. поліровка — (-и) ж.; мол., жрм. Пиво чи вино, які вживають після міцніших напоїв. Разом із друзями хлопець набрався по саму зав'язку. І захотів ще й "поліровки". По те пиво молодик і подався у місцевий генделик (УМ, 26.01.2002).  Словник жарґонної лексики української мови