полісмен
ПОЛІСМЕ́Н, а, ч. Поліцай в Англії та США.
Статуя Свободи. Біля статуї — З гумовим нагаєм полісмен (Нех., Ми живемо.., 1960, 82);
Суворі полісмени ретельно перевіряють документи і завертають надто спритних збирачів автографів та сувенірів (Рад. Укр., 31.I 1964, 4).
Словник української мови (СУМ-11)