політкаторжанка
ПОЛІТКАТОРЖА́НКА, и, ж. Жін. до політкаторжа́нин.
Протягом тривалого часу, аж до 1917 року, вона добровільно, з покликом серця, надавала матеріальну та моральну допомогу одній політкаторжанці, від якої відмовилась рідня (Вітч., 9, 1970, 173);
Військовий в окулярах — то представник Всеукраїнського ревкому, сива жінка біля нього — то відома політкаторжанка (Гончар, II, 1959, 184).
Словник української мови (СУМ-11)