політкаторжанка
ПОЛІТКАТОРЖА́НКА, и, ж.
Жін. до політкаторжа́нин.
Протягом тривалого часу, аж до 1917 року, вона добровільно, з покликом серця, надавала матеріальну та моральну допомогу одній політкаторжанці, від якої відмовилась рідня (із журн.);
Військовий в окулярах – то представник Всеукраїнського ревкому, сива жінка біля нього – то відома політкаторжанка (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)