політробітник

ПОЛІТРОБІТНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що політпрацівни́к.

*У порівн. Щоб рими гриміли розливами рік, світилась у слові доба вся, щоб слово було, як по-літробітник, яким я колись називався (Сос., І, 1957, 454).

Значення в інших словниках

1. політробітник — політробітни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. політробітник — ПОЛІТРОБІТНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що політпрацівни́к. * У порівн. Щоб рими гриміли розливами рік, світилась у слові доба вся, щоб слово було, як по-літробітник, яким я колись називався (В. Сосюра).  Словник української мови у 20 томах