політрук

ПОЛІТРУ́К, а́, ч., іст., розм. Те саме, що політкерівни́к.

З тих, які були.. рядовими, згодом виростуть командири рот і батальйонів, вигартуються в боях політруки й комісари, командири полків і артдивізіонів (Гончар, II, 1959, 303);

Я згадую: як ти була політруком ескадрону і брала Перекоп… (Сос., І, 1957, 88);

Політрук роти прийшов до лікарського пункту (Панч, І, 1956, 603);

Несподівано до штабної канцелярії зайшов той самий чорнявий льотчик з відзнаками старшого політрука (Баш, Надія, 1960, 86).

Значення в інших словниках

1. політрук — -а, ч., іст., розм. Те саме, що політкерівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. політрук — політру́к іменник чоловічого роду, істота іст., розм.  Орфографічний словник української мови
3. політрук — ПОЛІТРУ́К, а́, ч., іст., розм. Те саме, що політкерівни́к. З тих, які були .. рядовими, згодом виростуть командири рот і батальйонів, вигартуються в боях політруки й комісари, командири полків і артдивізіонів (О.  Словник української мови у 20 томах