помалювати
ПОМАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. і без додатка.
1. Вкрити або просочити фарбою; пофарбувати.
— Я би місток збудувала Ще й помалювала, Я би тобі доріженьку Плиточками вклала (Укр. нар. пісні, І, 1964, 126);
*Образно. Зелене віття пальм звиса, Як вітряків діряві крила. Тут синькою креолка мила Помалювала небеса (Павл., Пальм. віть, 1962, 93);
// Покрити фарбами різних кольорів; розфарбувати;
// Покрити лініями, написами і т. ін.
2. Прикрасити малюнками у багатьох місцях; розмалювати все або багато чого-небудь.
Вона.. вимазала хату, а комин помалювала червоними та синіми кривульками (Гр., Без хліба, 1958, 153).
3. Намалювати всіх або багатьох, все або багато чого-небудь.
Маленьке гарне личко без єдиної виразної риси — наче розведеним чорнилом хто помалював недбало брови, очі, смужечку рота (Хотк., II, 1966, 394).
4. Малювати якийсь час.
Власівна принесла йому всі його книжки, олівці: може, щось собі почитає, помалює (Грим., Кавалер.., 1955, 30).
Словник української мови (СУМ-11)