помежований

ПОМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помежува́ти.

Технічні культури були обведені захисними рівчаками, грядки на городі помежовані стежками (Смолич, День.., 1950, 90);

На рівнинах за селом розгортались густо помежовані поля (Гончар, І, 1954, 289).

Значення в інших словниках

1. помежований — помежо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. помежований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помежувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помежований — ПОМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до помежува́ти. Грядки на городі помежовані стежками (Ю. Смолич); На рівнинах за селом розгортались густо помежовані поля (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах