пометикувати

ПОМЕТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і неперех., розм. Метикувати якийсь час.

— Се таке, що треба про нього добре пометикувати… (Мирний, IV, 1955, 359);

По закінченні роботи підійду до .. Михайлюка, нашого ж робітника, і по дорозі додому ми разом пометикуємо над однією заковикою (Рад. Укр., 30.III 1971, 2).

Значення в інших словниках

1. пометикувати — пометикува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пометикувати — -ую, -уєш, док., перех. і неперех., розм. Метикувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пометикувати — ПОМЕТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., про що, над чим, розм. Метикувати якийсь час. – Се таке, що треба про нього добре пометикувати... (Панас Мирний); По закінченні роботи підійду до .. Михайлюка.., і по дорозі додому ми разом пометикуємо над однією заковикою (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. пометикувати — ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм.  Словник синонімів української мови