помилуваний
ПОМИ́ЛУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поми́лувати.
— Ти ще можеш бути помилуваний. Останнє слово за губернатором (Ірчан, II, 1958, 102);
// поми́лувано, безос. присудк. сл.
В останню мить їхню колону теж розділено, відокремлено тільки передніх,.. а решту зупинено на форумі чи то в очікуванні черги, а чи й помилувано (Загреб., Диво, 1968, 324).
Словник української мови (СУМ-11)