помилуваний

ПОМИ́ЛУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поми́лувати.

— Ти ще можеш бути помилуваний. Останнє слово за губернатором (Ірчан, II, 1958, 102);

// поми́лувано, безос. присудк. сл.

В останню мить їхню колону теж розділено, відокремлено тільки передніх,.. а решту зупинено на форумі чи то в очікуванні черги, а чи й помилувано (Загреб., Диво, 1968, 324).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помилуваний — поми́луваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. помилуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помилувати. || помилувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помилуваний — ПОМИ́ЛУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поми́лувати. – Ти ще можеш бути помилуваний. Останнє слово за губернатором (Мирослав Ірчан); // поми́лувано, безос. пред. В останню мить їхню колону теж розділено, відокремлено тільки передніх, .. Словник української мови у 20 томах
  4. помилуваний — Поми́луваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)