помноження
ПОМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. помно́жити.
Щастя здобудь через себе і в собі помноженням скарбу душі (У. Кравч., Вибр., 1958, 274);
Ми.. відповідаємо перед нашими нащадками за збереження і помноження природних багатств (Рад. Укр., 22.I 1959, 2).
Словник української мови (СУМ-11)