помордувати
ПОМОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Мордувати якийсь час.
— Нічого не люблю робити навмання. І я держусь сучасних принципів. Тим-то я вас трохи, може, й помордувала (Н.-Лев., VI, 1966, 84).
2. Замордувати всіх або багатьох.
Стільки людей неповинних, неозброєних помордували, потопили, поскидали живцем у прірву (Мак., Вибр., 1956, 513).
3. Сильно побити кого-небудь, завдати комусь фізичних мук, страждань.
— Сьогодні сама пані так Марину помордувала, що не впізнати (Рибак, Помилка.., 1956, 111).
Словник української мови (СУМ-11)