помордований
ПОМОРДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помордува́ти;
// У знач. прикм.
Через віконце батьківської хати бачив він тягнені до Тарнова драбинні вози з помордованими та покаліченими панами (Фр., II, 1950, 138.).
Словник української мови (СУМ-11)