помоститися
ПОМОСТИ́ТИСЯ, мощу́ся, мо́стишся, док.
1. Док. до мости́тися 1.
Помостилася [Христя] на лаві, загасила світло й собі лягла (Мирний, III, 1954, 80);
Спати помостилися [Какора і Сивоок] на торзі (Загреб., Диво, 1968, 176).
2. Влаштувати, звити собі гніздо (про птахів).
Чорногуз помостився на клуні.
Словник української мови (СУМ-11)