помпон

ПОМПО́Н, а, ч. Вигот. з ниток, хутра і т. ін. круглої форми прикраса для одягу, взуття тощо.

На ній коротенька біла сукеночка і жовті нові капчики з помпонами (Коцюб., І, 1955, 420);

На голові в нього була яскраво-червона шапка з помпоном (Ю. Янов., II, 1954, 110).

Значення в інших словниках

1. помпон — помпо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. помпон — -а, ч. Вигот. з ниток, хутра і т. ін. круглої форми прикраса для одягу, взуття тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помпон — ПОМПО́Н, а, ч. Вигот. з ниток, хутра і т. ін. круглої форми прикраса для одягу, взуття тощо. На ній коротенька біла сукеночка і жовті нові капчики з помпонами (М. Коцюбинський); На голові в нього була яскраво-червона шапка з помпоном (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах