помугикати
ПОМУГИ́КАТИ, помуги́каю, помуги́каєш і помуги́чу, помуги́чеш, док. Мугикати якийсь час.
[Старицький:] Хіба вам самому, скажімо, хоч після чарки, не хочеться поспівати? [Ошметкін:] Чому ж — іншим разом кортить помугикати (Мокр., П’єси, 1959, 295);
Він перечитав листа при мені, помугикав-помугикав і сказав, що приїде (Мик., Кадильниця, 1959, 28).
Словник української мови (СУМ-11)