помуріти

ПОМУРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати мурим (у 2 знач.).

Після другої [чарки] лице Василеве помуріло, очі наче покосилися (Мирний, IV, 1955, 131).

Значення в інших словниках

1. помуріти — помурі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помуріти — -ію, -ієш, док. Стати мурим (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помуріти — ПОМУРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати мурим (у 2 знач.). Після другої [чарки] лице Василеве помуріло (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах