помурчати

ПОМУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Мурчати якийсь час.

Товста жінка ще помурчала щось собі під ніс і врешті заспокоїлась (Головко, І, 1957, 128).

Значення в інших словниках

1. помурчати — помурча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помурчати — -чу, -чиш, док. Мурчати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помурчати — ПОМУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Мурчати якийсь час. Товста жінка ще помурчала щось собі під ніс і врешті заспокоїлась (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
4. помурчати — Помурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Помурлыкать.  Словник української мови Грінченка