Значення в інших словниках
-
помурчати —
помурча́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
помурчати —
ПОМУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Мурчати якийсь час. Товста жінка ще помурчала щось собі під ніс і врешті заспокоїлась (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
-
помурчати —
ПОМУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Мурчати якийсь час. Товста жінка ще помурчала щось собі під ніс і врешті заспокоїлась (Головко, І, 1957, 128).
Словник української мови в 11 томах
-
помурчати —
Помурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Помурлыкать.
Словник української мови Грінченка