Словник української мови в 11 томах

помутніння

ПОМУТНІ́ННЯ, я, с.

1. Дія і стан за знач. помутні́ти.

Ознакою початку бродіння є слабке помутніння розсолу і утворення на поверхні капусти сніжно-білої піни (Укр. страви, 1957, 406);

Безпосередньо спостерігати газообмін у тканинах неможливо, про наявність його дізнаються на підставі помутніння вапняної води (Метод. викл. анат.., 1955, 116);

Катаракта — це помутніння кришталика ока (Наука.., 7, 1962, 52).

2. Помутнілі місця.

В атмосфері Марса часто виникають помутніння, а також посвітління ранкового і вечірнього країв диска (Наука.., 6, 1961, 9);

Переважною формою захворювання були хронічні кон’юнктивіти, з якими робітники здебільшого не зверталися за медичною допомогою, зокрема сліди запалення рогової оболонки у вигляді крапкових помутнінь (Матеріали охор. здоров’я.., 1957, 247).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. помутніння — помутні́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. помутніння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. помутніти. 2》 Помутнілі місця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помутніння — ПОМУТНІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. помутні́ти. Ознакою початку бродіння є слабке помутніння розсолу і утворення на поверхні капусти сніжно-білої піни (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах