понагинатися
ПОНАГИНА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. Нагнутися (про якусь кількість осіб).-
Що ж це воно там? Понагиналися [парубки] зацікавлено (Гончар, II, 1959, 14);
Дарка почала допомагати таткові. Обоє понагиналися над чемоданом (Вільде, Повнол. діти, 1960, 371);
// Нахилитися (про багато чого-небудь).
Дерево понагиналося, змочене ливнем; краплі з листу грузько стікають додолу (Мирний, І, 1954, 311).
Словник української мови (СУМ-11)