понагинатися
ПОНАГИНА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
Нагнутися (про якусь кількість осіб).
– Що ж це воно там? Понагиналися [парубки] зацікавлено (О. Гончар);
Дарка почала допомагати таткові. Обоє понагиналися над чемоданом (Ірина Вільде);
// Нахилитися (про багато чого-небудь).
Дерево понагиналося, змочене ливнем [зливою]; краплі з листу грузько стікають додолу (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)