понагинати

ПОНАГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Нагнути що-небудь (про багатьох); нагнути багато чогось.

Всі ченці, й професори, й митрополит, здається, слухали, понагинавши голови (І. Нечуй-Левицький);

Якби нам оці вишні хто понагинав, а то не достанемо рвати (Сл. Б. Грінченка);

Ще неспілі ягоди низько понагинали зелене гілля і, мов янтар, горіли на сонці (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. понагинати — понагина́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понагинати — -аю, -аєш, док., перех. Нагнути що-небудь (про багатьох); нагнути багато чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понагинати — ПОНАГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Нагнути що-небудь (про багатьох); нагнути багато чогось. Всі ченці, й професори, й митрополит, здається, слухали, понагинавши голови (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
4. понагинати — Понагина́ти, -на́ю, -єш гл. Нагнуть (во множествѣ). Як би нам оці вишні хто понагинав, а то не достанемо рвати. Богодух. у.  Словник української мови Грінченка