1. Словник української мови у 20 томах

понагинати

ПОНАГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Нагнути що-небудь (про багатьох); нагнути багато чогось.

Всі ченці, й професори, й митрополит, здається, слухали, понагинавши голови (І. Нечуй-Левицький);

Якби нам оці вишні хто понагинав, а то не достанемо рвати (Сл. Б. Грінченка);

Ще неспілі ягоди низько понагинали зелене гілля і, мов янтар, горіли на сонці (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понагинати — понагина́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понагинати — -аю, -аєш, док., перех. Нагнути що-небудь (про багатьох); нагнути багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понагинати — ПОНАГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Нагнути що-небудь (про багатьох); нагнути багато чогось. Всі ченці, й професори, й митрополит, здається, слухали, понагинавши голови (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  4. понагинати — Понагина́ти, -на́ю, -єш гл. Нагнуть (во множествѣ). Як би нам оці вишні хто понагинав, а то не достанемо рвати. Богодух. у. Словник української мови Грінченка