понагинати
Понагина́ти, -на́ю, -єш
гл. Нагнуть (во множествѣ). Як би нам оці вишні хто понагинав, а то не достанемо рвати. Богодух. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понагинати — понагина́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понагинати — -аю, -аєш, док., перех. Нагнути що-небудь (про багатьох); нагнути багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понагинати — ПОНАГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Нагнути що-небудь (про багатьох); нагнути багато чогось. Всі ченці, й професори, й митрополит, здається, слухали, понагинавши голови (І. Нечуй-Левицький); Якби нам оці вишні хто понагинав, а то не достанемо рвати (Сл. Словник української мови у 20 томах
- понагинати — ПОНАГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Нагнути що-небудь (про багатьох); нагнути багато чогось. Всі ченці, й професори, й митрополит, здається, слухали, понагинавши голови (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах