понадземний
ПОНАДЗЕ́МНИЙ, а, е, поет. Який простягається, поширюється над землею.
— Ізольдо, Ізольдо моя, в очах твоїх темних хотів би я бачить блакить країв понадземних! (Л. Укр., І, 1951, 411);
Понадземний простір.
Словник української мови (СУМ-11)