понадоювати
ПОНАДО́ЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Надоїти багато, надоїти з багатьох тварин.
Чотири корови держать та по тричі на день доять. Що того молока понадоюють! (Сл. Гр.);
З усякого звіра і з усякої гадини є молоко, що вона [відьма] з них понадоювала, перевертаючись до кожної матки усе різно, щоб не жахались і давались доїтись (Кв.-Осн., II, 1956, 188).
Словник української мови (СУМ-11)