понадхмарний
ПОНАДХМА́РНИЙ, а, е. Те саме, що надхма́рний.
Все ж треба йти. Хоч як тут гарно, Але найкраще там, вгорі, Де звівся палац понадхмарний, Ясніший ясної зорі (Фомін, Вибр., 1958, 186);
В полонинах трави ярі сходять, і велика понадхмарна туга нам на землю радістю спадає (Л. Укр., І, 1951, 394).
Словник української мови (СУМ-11)