понакладений
ПОНАКЛА́ДЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до понакла́сти;
// понакла́дено, безос. присудк. сл.
Всі гудзики тужурки були розстебнуті, а в трьох кишенях понакладено всього стільки, що вони випиралися, як торби (Ле, Право.., 1957, 223).
Словник української мови (СУМ-11)