понакочуватися

ПОНАКО́ЧУВАТИСЯ, ується, док. Накотитися куди-небудь (про багато чогось).

Так надвоє і розпався [палац]. Цегла аж у наш ярок понакочувалася, а там — страшна купа! (Мирний, І, 1954, 192).

Значення в інших словниках

1. понакочуватися — понако́чуватися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понакочуватися — -ується, док. Накотитися куди-небудь (про багато чогось).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понакочуватися — ПОНАКО́ЧУВАТИСЯ, ується, док. Накотитися куди-небудь (про багато чогось). Так надвоє і розпався [палац]. Цегла аж у наш ярок понакочувалася (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах