понакришуваний
ПОНАКРИ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понакри́шувати;
// понакри́шувано, безос. присудк. сл.
На столі поналивано горілкою, понакришувано хліба (Мирний, І, 1949, 410).
Словник української мови (СУМ-11)ПОНАКРИ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понакри́шувати;
// понакри́шувано, безос. присудк. сл.
На столі поналивано горілкою, понакришувано хліба (Мирний, І, 1949, 410).
Словник української мови (СУМ-11)