понакуповувати

ПОНАКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПОНАКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПОНАКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Накупити багато чого-небудь.

[Марфа Варфоломіївна:] Понакуповувала усяких книжок, то й не даси ради — ні собі, ні книжкам (Кроп., II, 1958, 266);

Ось-ось хура з усякими грішми прийде, ось прийде; не треба буде тоді робити, тоді усього понакупає [Хома] і розбагатіє… (Кв.-Осн., II, 1956, 229).

Значення в інших словниках

1. понакуповувати — понакупо́вувати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. понакуповувати — -ую, -уєш, понакупляти, -яю, -яєш і рідко понакупати, -аю, -аєш, док., перех. Накупити багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понакуповувати — ПОНАКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, рідко ПОНАКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ПОНАКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Накупити багато чого-небудь. [Марфа Варфоломіївна:] Понакуповувала усяких книжок, то й не даси ради – ні собі, ні книжкам (М.  Словник української мови у 20 томах
4. понакуповувати — Понакупо́вувати, -по́вую, -по́вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. понакуповувати — Понакуповувати, -вую, -єш гл. Накупить (во множествѣ). Боже мій! Чого се понакуповували? Я сюю не хочу. МВ. (О. 1862. III. 48). Понакуповували хліба та мали його з баришем продавати. Кв.  Словник української мови Грінченка