1. Словник української мови в 11 томах

понакуповувати

ПОНАКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПОНАКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПОНАКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Накупити багато чого-небудь.

[Марфа Варфоломіївна:] Понакуповувала усяких книжок, то й не даси ради — ні собі, ні книжкам (Кроп., II, 1958, 266);

Ось-ось хура з усякими грішми прийде, ось прийде; не треба буде тоді робити, тоді усього понакупає [Хома] і розбагатіє… (Кв.-Осн., II, 1956, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понакуповувати — понакупо́вувати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. понакуповувати — -ую, -уєш, понакупляти, -яю, -яєш і рідко понакупати, -аю, -аєш, док., перех. Накупити багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понакуповувати — ПОНАКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, рідко ПОНАКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ПОНАКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Накупити багато чого-небудь. [Марфа Варфоломіївна:] Понакуповувала усяких книжок, то й не даси ради – ні собі, ні книжкам (М. Словник української мови у 20 томах
  4. понакуповувати — Понакупо́вувати, -по́вую, -по́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. понакуповувати — Понакуповувати, -вую, -єш гл. Накупить (во множествѣ). Боже мій! Чого се понакуповували? Я сюю не хочу. МВ. (О. 1862. III. 48). Понакуповували хліба та мали його з баришем продавати. Кв. Словник української мови Грінченка