поналягати

ПОНАЛЯГА́ТИ, а́є, док.

1. Налягти на кого-, що-небудь (про багатьох).

Поналягати грудьми на плечі; Понадягати на двері.

2. Попадавши, нагромадитись у великій кількості (про багато чого-небудь, у багатьох місцях).

Хлоп’ята, втомившись вергати кирпичиння, почали обдивлятися ті здоровенні кучугури, що поналягали з колись славного палацу (Мирний, I,1954, 255).

Значення в інших словниках

1. поналягати — поналяга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поналягати — -ає, док. 1》 Налягти на кого-, що-небудь (про багатьох). 2》 Попадавши, нагромадитись у великій кількості (про багато чого-небудь, у багатьох місцях).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поналягати — ПОНАЛЯГА́ТИ, а́є, док. 1. Налягти на кого-, що-небудь (про багатьох). Поналягати грудьми на плечі; Поналягати на двері. 2. Попадавши, нагромадитись у великій кількості (про багато чого-небудь, у багатьох місцях).  Словник української мови у 20 томах
4. поналягати — Поналягати, -гаємо, -єте гл. Тоже что и налягти, но о многихъ.  Словник української мови Грінченка