понасаджувати

ПОНАСА́ДЖУВАТИ¹, ую, уєш, док., перех.

1. Насадити багато чого-небудь (дерев. кущів і т. ін.).

По обидві сторони шляху поробили земляні насипи, в Гетьманщині звали їх брильками, і на них понасаджували дерева (Стор., І, 1957, 241);

Садочок собі зростив [пан Лукаш]; в тому садкові понасаджував агрусу та порічок на грядках (Вовчок, VI, 1956, 223).

2. Посадити багатьох, у багатьох місцях;

// перен. Написати в багатьох місцях щось небажане.

[Жура:] Понасаджуєш де треба й не треба — «буза», «тре-паться», «барахло» — і переклад готовий (Коч., II, 1956, 108).

3. розм. Надати землю, маєтки у володіння багатьом, поселити багатьох, у багатьох місцях.

Князі понасаджували здовж дуклянської дороги своїх бояр (Фр., VI, 1951, 39);

// Заснувати, впровадити багато чого-небудь (установ, контор і т. ін.), у багатьох місцях.

ПОНАСА́ДЖУВАТИ², ую, уєш, док., перех. Настромити багато чого-небудь на щось.

Значення в інших словниках

1. понасаджувати — понаса́джувати 1 дієслово доконаного виду настромити багато чогось або в багатьох місцях понаса́джувати 2 дієслово доконаного виду настромити багато чогось на щось  Орфографічний словник української мови
2. понасаджувати — I -ую, -уєш, док., перех. 1》 Насадити багато чого-небудь (дерев, кущів і т. ін.). 2》 Посадити багатьох, у багатьох місцях. || перен. Написати в багатьох місцях щось небажане. 3》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понасаджувати — ПОНАСА́ДЖУВАТИ¹, ую, уєш, док., кого, що. 1. Насадити багато чого-небудь (дерев. кущів і т. ін.). По обидві сторони шляху поробили земляні насипи, .. і на них понасаджували дерева (О.  Словник української мови у 20 томах
4. понасаджувати — Понаса́джувати, -са́джую, -са́джуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. понасаджувати — Понасаджувати, -джую, -єш гл. Насадить. Пругом кущі всякі зелені понасажувані. Драг. 119. Се ж він своїми руками і дерева понасажував. Стор. II. 25.  Словник української мови Грінченка