понасаджуваний
ПОНАСА́ДЖУВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понаса́джувати¹.
У їх хаті інша сім’я домувала, господарювала, у садочку позрубувані були старі дерева, деякі понасаджувані молоденькі (Вовчок, І, 1955, 366);
Сади такі понасаджувані, що в наших горах мало таких і є; дерево ще молоде, але видко, що не просте (Хотк., II, 1966, 250);
// понаса́джувано, безос. присудк. сл.
В городі постинано старі фруктові дерева, понасаджувано акації, берези та сосни (Кобр., Вибр., 1954, 120).
ПОНАСА́ДЖУВАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понаса́джувати².
Словник української мови (СУМ-11)