понасмічувати

ПОНАСМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док. Насмітити в багатьох місцях.

Бач, як дітвора понасмічувала (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. понасмічувати — понасмі́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понасмічувати — -ую, -уєш, док. Насмітити в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понасмічувати — ПОНАСМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док. Насмітити в багатьох місцях. Бач, як дітвора понасмічувала (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. понасмічувати — Понасмічувати, -чую, -єш гл. Насорить (во множествѣ). Бач, як дітвора по насмічувала. Звенигор. у.  Словник української мови Грінченка