понасмічувати

Понасмічувати, -чую, -єш

гл. Насорить (во множествѣ). Бач, як дітвора по насмічувала. Звенигор. у.

Значення в інших словниках

1. понасмічувати — понасмі́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понасмічувати — -ую, -уєш, док. Насмітити в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понасмічувати — ПОНАСМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док. Насмітити в багатьох місцях. Бач, як дітвора понасмічувала (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. понасмічувати — ПОНАСМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док. Насмітити в багатьох місцях. Бач, як дітвора понасмічувала (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах